Натуральний латекс- матеріал з групи еластомерів. Він не виділяє токсичних
і шкідливих речовин. Це високомолекулярна сполука, яка має властивість оборотної
деформації, тому що молекула латексу має форму закрученої спіралі.
 |
| Молочний сік гевеї- сировина для латексу |
Натуральний латекс виробляють з молочного соку каучукового дерева
бразильської гевеї. Молочний сік білого кольору виділяється під час надрізів
кори дерева. Історичною батьківщиною
дерева є екваторіальні ліси Південної Америки. Наприкінці ХІХ століття дерево
почали вирощувати і в інших країнах на інших континентах. Сьогодні досить
успішно воно культивується в тропічній Азії. Основними найбільшими
постачальниками латексу на сьогодні є Таїланд, Індонезія і Малайзія.
Процес виробництва натурального латексу
Основою сировини для виробництва латексу є молочний сік гевеї, хоча
кінцевий продукт містить різну кількість каучуку. В отриману речовину для
поліпшення властивостей додаються мінеральні речовини, натуральні смоли,
каолін.
В чистому виді натуральний латекс під впливом температур може міняти свої
властивості. При високій температурі він стає липким і пластичним, при низькій-
жорстким і крихким. При кімнатній температурі він може піддаватися окисленню.
Збирання молочного соку досить тривалий і
трудомісткий процес. В корі дерева роблять діагональний розріз, з якого
сік стікає в посудини. Отриману рідину очищають віддомішок. Для процесу
коагуляції (згущення) латексу використовується домішок мурашиної чи оцтової
кислоти. Отриману сировину сушать. Потім у виді дрібних частин або листів
каучук відправляють на виробництво.
Для виробництва піни з латексу, яка в подальшому стане основою для матрацу,
використовують один з наступних способів:
Dunlop- класичний спосіб переробки, був винайдений однойменною компанією в 1929 році. Перед процесом
вулканізації рідкий латекс змішується з повітрям, заливають у форму і
нагрівають. М'якість і повітрепроникність у цьому випадку досягають з допомогою
перфорації, які робляться на формах для заливання.
Через деякий час англієць Джозеф Талалай вдосконалив метод Dunlop, додавши
в попередню схему кілька проміжних етапів. Метод
на його честь називається Талалай.
Після того, як у форму заливали пінний латексний розчин, з нього
відкачували повітря, завдяки чому піна рівномірно заповнювала усю порожнину
форми. Після цього йшов процес швидкого заморожування, в результаті структура
комірок отриманої речовини частково лускала. Далі у форму подавався вуглекислий
газ, вона нагрівалась до процесу вулканізації латексу. Потім її знову
охолоджували, мили, віджимали, сушили. Такий метод був довшим і дорожчим, але
завдяки цьому латекс був м'якшим і повітрепроникним, а його сітчаста структура
більш однорідна, ніж у латексу за попередньою технологією.
Сьогодні часто також використовують суміш натурального і синтетичного
латексу, оптимальне поєднання якої
підкреслює переваги обох речовин.
Немає коментарів:
Дописати коментар