вівторок, 27 грудня 2016 р.

З чого виробляють натуральний латекс?

Натуральний латекс- матеріал з групи еластомерів. Він не виділяє токсичних і шкідливих речовин. Це високомолекулярна сполука, яка має властивість оборотної деформації, тому що молекула латексу має форму закрученої спіралі.
 
Молочний сік гевеї- сировина для латексу
Натуральний латекс виробляють з молочного соку каучукового дерева бразильської гевеї. Молочний сік білого кольору виділяється під час надрізів кори дерева.  Історичною батьківщиною дерева є екваторіальні ліси Південної Америки. Наприкінці ХІХ століття дерево почали вирощувати і в інших країнах на інших континентах. Сьогодні досить успішно воно культивується в тропічній Азії. Основними найбільшими постачальниками латексу на сьогодні є Таїланд, Індонезія і Малайзія.


Процес виробництва натурального латексу

 Основою сировини для виробництва латексу є молочний сік гевеї, хоча кінцевий продукт містить різну кількість каучуку. В отриману речовину для поліпшення властивостей додаються мінеральні речовини, натуральні смоли, каолін.

В чистому виді натуральний латекс під впливом температур може міняти свої властивості. При високій температурі він стає липким і пластичним, при низькій- жорстким і крихким. При кімнатній температурі він може піддаватися окисленню.

Збирання молочного соку досить тривалий і  трудомісткий процес. В корі дерева роблять діагональний розріз, з якого сік стікає в посудини. Отриману рідину очищають віддомішок. Для процесу коагуляції (згущення) латексу використовується домішок мурашиної чи оцтової кислоти. Отриману сировину сушать. Потім у виді дрібних частин або листів каучук відправляють на виробництво.

Для виробництва піни з латексу, яка в подальшому стане основою для матрацу, використовують один з наступних способів:

Dunlop- класичний спосіб переробки, був винайдений однойменною компанією в 1929 році. Перед процесом вулканізації рідкий латекс змішується з повітрям, заливають у форму і нагрівають. М'якість і повітрепроникність у цьому випадку досягають з допомогою перфорації, які робляться на формах для заливання.


Через деякий час англієць Джозеф Талалай вдосконалив метод Dunlop, додавши в попередню схему кілька проміжних етапів. Метод на його честь називається Талалай.

Після того, як у форму заливали пінний латексний розчин, з нього відкачували повітря, завдяки чому піна рівномірно заповнювала усю порожнину форми. Після цього йшов процес швидкого заморожування, в результаті структура комірок отриманої речовини частково лускала. Далі у форму подавався вуглекислий газ, вона нагрівалась до процесу вулканізації латексу. Потім її знову охолоджували, мили, віджимали, сушили. Такий метод був довшим і дорожчим, але завдяки цьому латекс був м'якшим і повітрепроникним, а його сітчаста структура більш однорідна, ніж у латексу за попередньою технологією.


Сьогодні часто також використовують суміш натурального і синтетичного латексу, оптимальне поєднання якої  підкреслює переваги обох речовин.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Сторінки